Час від часу кожна людина потрапляє в складних життєвих обставинах, які буває важко пережити. Хоча переживання, нервування, горювання, біль, смуток, пригніченість та інше є нормальною реакцією на негативну життєву подію, проте при певних обставинах ця природна реакція перетворюється в психічний розлад, з яким людина часто не в змозі впоратися самостійно. В такому випадку пережиття втрати, горя, нещастя – це психічний розлад, що має безліч психічних та фізіологічних ознак та проявів.
   Втрата – це найбільш широке поняття. Втратити можна близьку людину, домашнього улюбленця, річ, роботу, можливість, здобутки, статки тощо. Якщо людина раніше мала щось важливе для неї, а тепер цього немає – то це може бути втратою, яку людина буде важко переживати.
   Горе – це процес, за допомогою якого людина бореться з болем втрати близької людини, знову знаходячи відчуття рівноваги і повноти життя. Хоча переважаючою емоцією при втраті є печаль, тут також присутні емоції страху, гніву, провини і сорому. Нещастям можна назвати будь-яку непоправну подію, що сталася з людиною. Особливістю нещастя є важкість наслідків та неможливість або складність ліквідації наслідків, тому багато подій, навіть дуже важливих, не можна назвати нещастям (наприклад, втрата хорошої роботи може бути дуже негативною подією, але це не буде нещастям). Прикладом нещастя може бути отримання інвалідності, знищення всіх пожитків внаслідок стихійного лиха тощо.
   Проте, найбільше увагу потрібно приділити пережиттю горя, оскільки смерть близької людини є найгіршою і непоправною втратою, вона найважче переноситься і не має жодних позитивних сторін.
   Горе – процес необхідний, і його не можна вважати проявом слабкості, так як це спосіб, за допомогою якого людина відновлюється після відчутної втрати. Не тільки людині, яка втратила близьку людину і відчуває важкі почуття, але і її оточуючим необхідно бути мудрими і терпимими. Незважаючи на те, що горе – нормальна зворотна реакція на втрату близької людини, іноді воно може породжувати різні реакції, серед яких є не зовсім нормальні.

   Типовими симптомами горя можна назвати: порушення сну, різка, значна втрата або набір ваги, дратівливість, складнощі з концентрацією уваги, втрата інтересу до новин, роботи, друзів, пригніченість, апатія і відчуження, відокремленість, плач, суїцидальні думки, соматичні симптоми, відчуття втоми, застосування медикаментів (снодійних та / або заспокійливих); ототожнення себе з померлим або відчуття його присутності тощо. Поява таких симптомів після втрати близької людини протягом короткого періоду є цілком нормальною.
   Проте, якщо ці ознаки спостерігаються протягом тривалого часу, відсутнє покращення стану, симптоми сильнішають або з'являються нові ​– це свідчить про появу розладу, пов'язаного з пережиттям горя.
   Основними ознаками того, що пережиття втрати, горя, нещастя переросло в серйозну проблему можна назвати:

• тривале переживання горя (кілька років);

• затримка реакції на смерть близької (немає вираження страждань протягом 2 і більше тижнів);

• сильна депресія, що супроводжується безсонням, напруга, докори на свою адресу;

• поява хвороб психосоматичного характеру, таких як, виразковий коліт, ревматичний артрит, астма. Нерідко буває ослаблення чутливості, напади задухи і т.д.;

• іпохондрія: розвиток симптомів, від яких страждав померлий;

• гіперактивність: людина що пережила втрату починає розвивати бурхливу діяльність, щоб не відчуваючи біль втрати;

• несамовита ворожість, спрямована проти конкретних людей, часто супроводжується погрозами, проте тільки на словах;

• нездатність емоційно реагувати;

• зміна ставлення до друзів і родичів;

• подразливість, небажання набридати, відхід від соціальної активності.

   В свою чергу, ознакою того, що людина нормально переживає горе є здатність адресувати більшу частину почуттів не покійному, а іншим людям, бути сприйнятливою до нових вражень і подій життя, здатність говорити про померлого без сильного болю. Смуток залишається і це природно, коли людина говорить або думає про того, кого вона любила і втратила, але це вже печаль спокійна, «світла».
   Якщо пережиття горя починає переростати в розлад, то людині потрібно звернутися по допомогу до фахівця, який би зміг допомогти впоратися з емоціями та пережити втрату, тобто повернутися до нормального життя, знову отримувати задоволення від різних речей, бачити та сприймати позитив з навколишнього середовища.