Занижена самооцінка – це розлад, при якому людина завжди применшує свою значимість, здібності, роль в будь-якому процесі, важливість в колективі тощо. Люди зі заниженою самооцінкою схильні пояснювати всі свої досягнення, успіхи з удачею чи виключно зовнішніми факторами, при цьому ігнорують або значно применшують важливість власних дій, прийнятих рішень тощо. Така людина переконана, що вона нічого не варта, всі її зусилля марні, а всі досягнення не що інше як збіг обставин або заслуга інших. Їй практично дуже важко довести протилежне, об'єктивні аргументи часто відкидаються нею як "не суттєві"і "нічого не доводять". Занижена самооцінка заважає людям адекватно сприймати компліменти на свою адресу (вони їм просто не довіряють), а також підштовхує до пошуку власної вини в будь-яких невдачах та до її перебільшення.
   Оточуючим важливо розпізнати і зрозуміти, коли в близької людини занижена самооцінка, адже це не просто скромність, а реальна проблема, яка перш за все заважає досягнути того, чого людина реально варта, а по-друге – суттєва передумова виникнення інших психічних розладів.
   Людина з заниженою самооцінкою завжди сумнівається в собі, вона практично не здатна розгледіти власні таланти та сильні сторони, тому має проблеми з самореалізацією, кар'єрним зростанням, особистими відносинами, рівним спілкуванням з іншими людьми, їй важко відмовити іншій людині, вона завжди почувається винною і схильна брати на себе відповідальність за невдачі. Також такі люди віддають перевагу ставити собі цілі, які нижчі їхнім реальним можливостям, що додатково гальмує будь-який розвиток чи соціальне просування.
   Занижена самооцінка окрім проблем з самореалізацією може призводити до виникнення багатьох проблем. Наприклад, поширена ситуація, коли люди з заниженою самооцінкою "зриваються" на слабших або просто стають агресивними від усвідомлення власної безпомічності, хоча й така низька самооцінка є безпідставною. Внаслідок цього страждати може не тільки сама людина, а й її близькі.
   Окремо потрібно згадати про псевдозанижену самооцінку. Псевдозанижена самооцінка – це насправді прихована завищена самооцінка, яка проявляється в специфічній формі, коли людині з завищеною самооцінкою "зручно" перебувати в ролі "жертви", адже це дає можливість виправдати всі свої невдачі через "занижену самооцінку". При цьому такі люди досить високо себе цінять (об'єктивно вище, ніж потрібно було б), вони вважають себе достойними лише найкращого (тільки хороше житло, робота, автомобіль, тільки красиві жінки, найкращі послуги тощо), але часто говорять про власну занижену самооцінку, яка виступає для них своєрідним виправданням невдач, власної бездіяльності, неспроможності щось зробити тощо.
   Псевдозанижена самооцінка, так само як і занижена самооцінка, є психічним розладом, який негативно впливає на життя людини. Зокрема, таким людям на практиці дуже важко отримати задоволення від чогось, оскільки вони прагнуть лише найкращого, але реально не можуть цього отримати або собі дозволити, а на гірше (простіше, доступніше тощо) вони просто не погодяться. Це спричинює сильне відчуття дискомфорту та незадоволення всім довкола, яке може переростати в різні інші психічні відхилення. Тому псевдозанижена самооцінка також потребує корекції під наглядом кваліфікованого спеціаліста.